Мудрі поради вчителю


Учителем не кожен може бути,
Не кожне серце вміє говорить…
Учитель лише той, хто вміє чути,
Окрилити, навчити і любить.
Тендітну душу ласкою зігріти
І добротою ниву засівать,
Безмежно, щиро цілий світ любити
І дітям усього себе віддать.

Рецепт вчительської молодості:
Систематично вживай: бальзам мудрості, коктейль творчості, каву бадьорості, відвар пунктуальності, настій терпимості, екстракт людяності. Виконуй все це ретельно і будеш вічно молодим, вчителю.
Рецепт щастя педагогам від Ш. Амонашвілі
Візьміть чашу терпіння, налийте туди повне серце любові, вкиньте дві пригорщі щедрості, хлюпніть гумору, посипте добром і додайте якомога більше віри – і все те добре перемішайте. Потім намажте на шматок відпущеного Вам життя і пропонуйте всім, кого зустрінете на своєму шляху.


Поради тим, хто віддає своє серце дітям
Завжди посміхайтесь.
Любіть кожну дитину і вчіть щастю любові. 
Поповнюйте свої знання і вчіть щастю знань. 
Проявляйте інтерес до життя дитини. 
Допомагайте дитині знайти своє “я”. 
Радійте, коли дитина досягає успіху. 
Культивуйте в собі великий дар терпіння.
Говоріть з дітьми спокійно.
Висловлюйте дітям подяку за роботу на уроці.
Слухайте своє серце, бо тільки своїм серцем дійдете до сердець дітей.


Рецепт
приготування хорошого уроку
Візьміть дюжину найкращих емоцій. Ретельно відберіть тільки ті, що позбавлені  розчарувань,
злопам’ятності та злості.
Після того, як ви відібрали ці дванадцять емоцій, розділіть їх на п’ять (або шість чи
 сім) уроків, які вам доводиться проводити кожного вашого робочого дня. 
 Додайте до кожного свого уроку:
12 порцій мудрості, 
11 порцій терпіння, 
10 порцій хоробрості, 
9 порцій працездатності, 
8 порцій оптимізму, 
7 порцій відданості своїй справі, 
6 порцій вільнодумства, 
5 порцій доброти, 
4 порції відпочинку й турботи про здоров’я, 
3 порції гумору, 
2 порції такту, 
1 порцію віри в кожного свого учня. 
Для того, щоб додати гостроти та насолоди вашому уроку,
додайте до нього ложечку гарного настрою, скибку нерозсудливості, за смаком розваги,
обов’язково додайте гри й рясно посипте все гарним добрим гумором. 
А тепер налийте любов до дітей і збийте все енергійними
 рухами, не допускаючи застою. 
Поставте вашу страву на вогонь дитячих сердець.
Прикрасьте свою страву посмішками, родзинками та гілочками радості. 
Перед подачею учням  урок сервірується спокоєм, самовідданістю 
та професіоналізмом учителя. 
Чітко додержуйтесь цього рецепту,  у точності дотримуючись інгредієнтів
страви при підготовці кожного свого уроку.
Приємного вам апетиту, шановні колеги! 
Апетиту до вчительської праці та творчості!


Рецепт учительської молодості 
Систематично вживай бальзам мудрості, коктейль творчості, 
каву бадьорості, відвар пунктуальності, 
настій терпимості, екстракт людяності.
Приймай зранку та ввечері і будеш вічно молодим, учителю.
ака дісталась вже нам робота 
Є в ній і радість, та є й турбота, 
Є вічний пошук, безсонні ночі, 
Та гріють душу дитячі очі.
Н. П. Уткіна
Учитись важко,
А учить ще важче, 
Але не мусиш зупинятись ти, 
Як учням віддаєш усе найкраще, 
То й сам сягнеш нової висоти.
Перший учитель…
У кожної людини він, – як початок шляху, як перший відбиток в дитячій душі.
Нехай час обдарує тебе іншими, більш цікавішими і значнішими вчителями,
але він назавжди лишиться тим маленьким далеким вогником,
що посвітив тобі на початку шляху.
                                                              
С.П. Титов

Школа – особливий світ, де сміються і плачуть, радіють і засмучуються, 
Сім золотих правил для вчителя
1.Треба любити те, що робиш. І йти вперед крок за кроком.
2. Інтелігентом не можна прикинутися.
3. Ввічливість виховується тільки ввічливістю і нічим іншим.
4.”Магічна десятка”:порахуйте до десяти, перш ніж дати волю своєму гніву. І він видасться вам безглуздим.
5. Мудрець шукає все в самому собі , нерозумна людина – в іншому. 
6. Жодна велика перемога неможлива , якщо її не передує мала перемога над самим собою.7. Перші кроки завжди найважчі. 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМ ЩОДО ПІДТРИМКИ ДИСЦИПЛІНИ В КЛАСІ

Дисципліна – це умова, засоби й результат виховання, вона потребує зустрічних зусиль.
Головною умовою дисциплінованої поведінки учнів є доброзичливі відносини між учителями і дітьми.
Необхідно враховувати що дисципліну в класі обумовлюють раніше нагромаджений досвід поведінки учнів, організованість класу, ставлення до навчання, предмета, вчителя, дотримання єдиних вимог до учня всіма вчителями, які працюють у класі, загального порядку умов і традицій даної школи.
При роботі в класі і для підтримання дисципліни необхідно враховувати наступні правила:
1. Поводьтеся так, щоб учні відчували, що ви керуєте навчальним процесом, при цьому стимулюйте їхню активність.
2. Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування.
3. Дотримуйтеся доброзичливого, мажорного тону, будьте уважні до кожного учня. Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний оптимістичний настрій у класі.
4. Стежте за правильністю постави, проводьте фізкультхвилинки; не допускайте перевтоми учнів.
5. Надавайте учням можливість частіше працювати у групах – це може бути стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою і поведінки.
6. Створюйте умови, щоб важкі, слабкі діти мали можливість відчути себе лідерами.
7. Не принижуйте учнів, не припускайте образ, сарказму. Гнів, дратівливість, імпульсивність не сприяють зміцненню дисципліни й авторитету вчителя.
8. Будьте привітними.
9. Не виявляйте антипатій до важких учнів, сподіваючись від них поганої поведінки. Діти відчувають скептичне ставлення до них і часто поводяться згідно з вашими очікуваннями.
10. Не припускайте появи „любимчиків”, це створює зайві проблеми, ускладнює стосунки в колективі.
11. Умійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слову, тонові. Не можна вимагати від дитини те, що під силу дорослому, будьте терплячими.
12. Не соромтеся виявляти почуття гумору. Можна посміятися і над собою, не вважайте себе досконалістю. Але не можна висміювати учнів. Дітям імпонує веселий, спритний, оптимістичний учитель.
13. Підтримуйте контакт з учнями поза уроками, на заняттях гуртка, позакласних заходах, спільних походах.
Зміцнюйте зв’язки з батьками, намагайтеся отримати від них підтримку, але не сподівайтеся, що вони вирішать проблему з дисципліною в класі. Виявляйте коректність у взаєминах з батьками. Постійна негативна інформація, скарги псують відносини, викликають недовіру до вчителя, його можливостей, здібностей навчати й виховувати дітей.

ДЕСЯТЬ ПОРАД МОЛОДОМУ ВЧИТЕЛЮ

Погано, коли на молодого вчителя дивляться тільки перспективно. Зазвичай згодом він стає більш умілим, самостійним, придбає навички, опанує прийоми, досягне майстерності. Але в той же час він може втратити ту безпосередність і чари молодості, риси, притаманні тільки молодому вчителю, що інколи наближають до нього учнів сильніше, ніж мудрість літнього майстра. Моїм першим учням, напевно, було цікавіше зі мною, ніж нинішнім. У школі обов’язково мають бути молоді вчителі. Без них життя нудне, нецікаве, прісне.
Порада перша: не вважай школу місцем, не зовсім гідним застосування твоїх видатних здібностей, місцем, куди тебе як би заслали. Школа не має потреби у твоїй полегкості. Так, вона тебе чекає, і, можна сказати, з розкритими обіймами, вона хоче, щоб ти в ній був, але в неї є достоїнство. І це достоїнство – діти. Тому не треба дивитись на школу спогорда, не треба робити їй послугу.
Так що відразу орієнтуйся на школу й саме з нею пов’язуй свої честолюбні мрії. Тим більше що хороший учитель краще посереднього поета чи актора. Справа не в тому, яка професія, а в тому, наскільки вона тобі підходить. А ось у цьому варто розібратись. Але не можна розібратись на бігу. Треба попрацювати з повною віддачею, треба викластись. І для цього треба вважати школу своєю справою, а не чужою, куди ти потрапив випадково. Розібратись – це значить зрозуміти, чи до душі тобі праця вчителя. Ось ти й постарайся зрозуміти, твоя це справа чи дядька. Але не квапся з висновками.
Далі вникни в мою другу пораду. Знайди себе, свій образ. Учитель індивідуальний, інакше не може бути й мови про творчість. Це не виключає наслідування, особливо спочатку. Навпаки, придивляйся до майстрів. Бери на озброєння те, що тобі здається твоїм, що тобі до вподоби. Не треба розуміти творчість як винахід пороху. Педагогіка існує стільки, скільки існує світ. Прийоми та знахідки не вмирають із майстром, вони передаються його учням і послідовникам. Але кожний справжній учитель, навіть переймаючи, залишається собою. Як же розпізнати, що в тобі твоє, а що – чуже? Краще тебе самого цього ніхто не знає. Звичайно, треба прислухатись до думок, у тому числі і критичних. Але якщо в тебе не буде внутрішнього відчуття істини, ти будеш не вчитель, а «чого бажаєте?». Це інша крайність, на противагу зарозумілості.
І потім, хто сказав, що вчитель створює свій образ раз і назавжди? Маяковський писав про художника Келіне: «Кращий учитель. Твердий. Мінливий». Образ – не схема, а жива особа. У будь-якому випадку він має бути твоїм і він мусить бути живим, а не маскою.
Порада третя: не замикайся у своєму вчителюванні. Якщо вчитель – тільки вчитель, це нудно. Грай на гітарі, співай, пиши вірші, грай у волейбол, ходи в гори, збирай марки, бувай у театрі та на виставках. Розширюй коло друзів і знайомих. Спілкуйся з найрізноманітнішими людьми. Люби життя в різних його проявах. Ти повинен бути цікавим дітям, але це не вийде, якщо ти зосередишся тільки на самому собі. Крім обов’язкової програми в тебе, як у майстра-фігуриста, повинна бути чудова довільна програма.
І знову ж, треба пам’ятати, що всі прояви особистості індивідуальні. Не треба штучно культивувати в собі якості, що тобі не притаманні. Універсальність не обов’язкова. Не треба писати віршів, якщо в тебе немає здібностей. А найголовніше тебе мусять цікавити люди. Не виключай спілкування зі свого життя. Інакше засохнеш, як зламана гілка.
Захопленість, багатобічний інтерес потрібні вчителю не просто так, самі по собі, а у зв’язку з особливістю його професії. Не даремно про вчителя кажуть, що він і швець, і жнець, і на дуді грець.
Тому моя четверта порада: пам’ятай про комплексний характер учительської праці. Усе має значення, усе потрібне: й ерудиція, і методика, і позакласна робота, і психологія спілкування, і любов до дітей, і дисципліна. Не треба це розділяти, це все взаємозалежне. І якщо ми говоримо про це окремо, те це чисто умовно. Поміть: будь-яка розповідь про школу, епізод, навіть анекдот має в собі комплекс учительських якостей. Інакше виходить безглуздо, смішно або навіть гірше того – непрофесійно.
Ти можеш заперечити, що тобі відомі вчителі, які добре знають свій предмет, але не володіють методикою, або такі, котрі тільки дають уроки, а після дзвінка їх як корова язиком злизала, або такі, в яких діти стоять на головах, а вони репетують на них і ображаються. Так, я теж таких знаю. І раджу тобі пам’ятати, щоб ти таким не був, що вони нещасливі, так само як і їхні учні.
Я би з радістю сформулював свою п’яту пораду так: будь щасливим. Правда, це більше схоже на побажання, ніж на пораду. Тоді я скажу так: будь оптимістом! Вір! Жахливо, коли вчитель не бачить нічого хорошого ані в сьогоденні, ані в майбутньому. Створюй плани, нехай іноді нездійсненні, але конструктивні.
У житті кожному буває важко й гірко, у кожного трапляється нещастя й горе. І вранці, буває, не хочеться вставати та йти до школи. І навіть діти часом так набридають… Але треба себе переборювати. Життя – це подолання важких і навіть критичних ситуацій.
Так, ми іноді йдемо на різного роду компроміси, і це не суперечить тому, що я тільки що сказав. Це апеляція до розуму. Безкомпромісність – це впертість і невміння мислити перспективно. Але мета все одно повинна бути. І не тільки мета уроку, і не стільки мета уроку, скільки мета всього твого вчителювання.
Діти не повинні бачити в тобі невдахи. Невдах не люблять. Навіть якщо щось не буде виходити, усіма силами руйнуй можливе враження, що в тебе не виходить узагалі. Усередині в тебе, дорогий мій, повинно бути все чітко й упевнено.
Шоста порада може видатись банальною: будь чесним і правдивим. «Подумаєш, – скажеш ти, – я сам це учням щодня кажу». І дарма. Щодня це казати не треба. Сказав один раз, і вистачить. Але так, щоб діти тобі повірили. Діти дуже високо цінують чесність. «Так нечесно», – це вкрай негативна оцінка. Хоча суцільно і всюди вони хитруни та брехуни. Скажу відверто: я теж іноді брешу. Не обманюю принципово, а так… прибріхую для красоти.
Порада сьома теж не нова: цінуй гумор у спілкуванні з учнями. Якщо ти сам, як кажуть, не блищиш дотепністю, цінуй гумор в інших. Не бійся смішного, не бійся бути смішним сам: бувають зовсім безневинні й необразливі смішні ситуації. Інша справа, якщо над тобою сміються постійно, якщо ти взагалі смішний – це все!..
Не треба дивитись на гумор, як на прийом. Усе, у тому числі й гумор, повинно бути природно й доречно. Деякі вчителі сердяться, коли діти сміються. Навіть виганяють їх із класу. І дарма. Будь-якою ситуацією на уроці, у тому числі і смішною, учитель має володіти. І якщо вчитель сказав: «Посміялися, і вистачить», клас повинен підкоритись. Треба пам’ятати й те, що сміх може боляче ранити. Він, як казав Маяковський, – грізна зброя. Тому треба знати межу, бути обережним і тактовним.
Порада восьма: будь природним, не прикидайся, не намагайся здаватись розумніше та краще, ніж ти є. Даремно: діти тебе все одно розкусять.
Часто вчителя порівнюють з актором, і в цьому є свій резон. Але вже якщо ти граєш роль, нехай вона буде твоєю. Грай себе. І не перегравай! Подібність між учителем та актором полягає, можливо, у тому, що і той і інший виходять на аудиторію, на публіку. Якщо між акторами та глядацьким залом не встановлюється невидимий контакт, спектакль провалюється. Так і у класі. Деякі кричать і стукають кулаком по столу, а дітям не страшно. Інші говорять тихо й дивляться вбік, але якесь чаклунство заворожує дітей, і вони не зводять з учителя очей. Це феномен учительського гіпнозу, такого, утім, тендітного, але солодкого.
Більше за все я не люблю, коли вчитель на уроці не говорить, а декламує чи виступає. Він – начебто вже й не він, а хтось інший, за його поняттями, краще того, яким він є насправді, а насправді – гірше, тому що штучніше. Він прикидається, і це всім зрозуміло. Тим часом романтики, захоплені вчителі не обов’язково говорять із пафосом. Справжніх крил, що підносять їх над повсякденністю, часом нікому не видно, і зовні людина виглядає зовсім звичайною. Але в цих людях є щось дитяче, вони й поводяться іноді майже як діти.
Порада дев’ята виникає з восьмої: не уявляй про себе більше того, що ти є насправді. Знай собі ціну й будь скромним, не втрачаючи достоїнства. Не треба здаватись, треба бути.
Не бійся честолюбства і не слухай ханжей і бездарних заздрісників. Але честолюбство мусить бути всередині, демонструвати його непристойно. Честолюбство, усе-таки, відіграє допоміжну роль як стимулятор справи. Головне – справа.
Це – твоє кредо, запам’ятай! Ти ж завжди на очах, тим більше в дітей, які все бачать і все зауважують. Від їхнього уважного погляду не вислизає нічого! І ти не думай, що думкою дітей, їхнім ставленням можна зневажати. Тому що вони і є твої головні цінителі та судді, вони, а не начальство, і навіть не твої колеги та друзі.
Якщо не марнославство, то що ж повинно бути в основі твого життя та роботи? Твоя громадська позиція. І моя остання, десята порада: знайди її. Я кажу «знайди», але, можливо, вона в тебе вже є, ця позиція. Можливо… Але вона формується, стабілізується та кристалізується у справі. Міркувати про політику, про патріотизм, про інтернаціоналізм усі майстри. Але не поповнюй і так численні ряди «пікейних жилетів». Пам’ятай, що в тебе є діти, і ця позиція потрібна їм.
Громадська позиція насамперед – моральна. Запам’ятай: які би прекрасні підручники ми не видавали, які б чудові програми не складали, справжній провідник громадської ідеї – ти. І від тебе залежить, чи дійде ця ідея до розуму й серця учня в цілості та чистоті чи буде так хитромудро перевернена й перекручена, що результат виявиться прямо протилежним.
І, нарешті, останнє: не сприймай ці поради як якусь подобу скрижалей чи безапеляційного проголошення непорушних істин. Я не оракул. Абсолютних правил, придатних на всі випадки життя, не знаю. Думай сам!
Автор: С. Богуславський


1.Ви несете з дому все, що може вам знадобитися на робочому місці.
2.Ви приносите в будинок масу непотрібного з точки зору нормальних людей, ваших рідних і близьких, які з побоюванням спостерігають за тим, як невідворотно зростає гора макулатури у вашій квартирі. 
3.Ваша сім’я принесена в жертву освітою, вона теж працює з вами, хоча і не числиться у штаті. Працюють, тихо жаліючи вас, а інші – проклинаючи школу.
4.Участь вашої дитини – чекати. Біля кабінету, учительської, будинку, чекати терпляче і мовчки.
5.Люди, далекі від освіти, не розуміють, коли ви говорите про своїх 30 дітей і 45 батьків. 
6.Кожна неформальна зустріч з колегами неминуче переростає в міні-педраду, незважаючи на те, що ви весь час присягаєтесь про школу не говорити.
7.Чужих грошей у вашій сумочці завжди більше, ніж своїх.
8.Ви схоплюєтеся серед ночі, щоб записати чергову геніальну ідею до завтрашнього уроку. 
9.Ваш будинок вже задихається від вазочок і інших непотрібних дрібничок, викинути які вам не дозволяє совість – подарунки ж. 
10.З вами вітається половина району і ця ж половина оцінює – як ви, де ви і з ким ви? 
11.Ви вмієте фарбувати, клеїти, забивати цвяхи, лагодити меблі, працювати до ранку, умовляти, прощати, ходити на роботу хворим і входити в чиєсь становище. 
12.Ви не вмієте: повноцінно відпочивати, говорити «ні» адміністрації, проходити повз книжкових прилавків. 
13.У вашому житті в п’ять разів більше приводів для святкування, ніж у інших, – Початок навчального року, початок чверті, кінець чверті – і в п’ять разів більше приводів для головного болю – початок навчального року, початок чверті, кінець чверті. 
14.Ви ніяк не можете визначитися з 1 вересня – приймати вам вітання або співчуття.
sh-8

Рецепт учительського щастя
Візьміть чашу терпіння,
Налийте туди повне серце любові,
Вкиньте дві пригорщі щедрості,
Хлюпніть туди ж гумору,
Посипте добром,
Додайте якомога більше віри,
І все це добре перемішайте.
Потім намажте на шматок відпущеного вам життя
І пропонуйте всім, кого зустрінете на своєму шляху.

Знаходьте час для роботи. Це – запорука успіху!
Знаходьте час для роздумів. Це – джерело сили!
Знаходьте час для гри. Це – секрет молодості!
Знаходьте час для читання. Це – основа знань!
Знаходьте час для дружби. Це – умова щастя!
Знаходьте час для мрії. Це – шлях до зірок!
Знаходьте час для любові. Це – істинна радість життя!
Знаходьте час для веселощів. Це – музика душі!

Галина Гордасевич
Історія жінки
Жінка в світ приходить для любові!
Любити маму – поки ще мала,
Любити ляльку – трохи підросла,
А коли вперше вийшла за поріг,
Любити сонце і м’який моріг,
animashkiДім батьківський і квіти чорноброві,
Бо жінка в світ приходить для любові.
Вона росте – росте її любов,
Ростуть її бажання і надії,
І от приходять роки молодії
І по землі вона не йде – несеться,
Тривожно прислухаючись до серця,
Що в гулі міст і шелесті дібров
Підкаже їй: – Оце твоя любов!
Це та любов, що перша і остання!
Такої ще на світі не було!
Її торкнутися не сміє зло!
Вона яркіш, ніж сотня сонць сія!
Вона – твоя! Вона лише твоя!
Тобі її на сотню років стане!
Це та любов, що перша і остання.
І відшумить весільний водограй,
Та як же знову світу не радіти,
Коли народжуються в тебе діти!
І ночі всі недоспані дарма,
Коли воно лепече вперше : -Ма…
І ти – свята. І в серці в тебе рай,
Хоч здаленів весільний водограй.
І от пливуть літа, літа, літа…
Годуєш всіх, сама, бува голодна,
Часами все те винести не годна,
Та будеш захищати як в бою,
Оту домашню каторгу свою.
Хоч сум торкає очі і уста,
І хоч пливуть літа, літа, літа..
Але якби усе почати знов?
Адже обід щоденний – це любов!
Сорочка, чисто випрана, – любов!
І ночі, що не спала ти, – любов!
І пісня, що співала ти, – любов!
І квіти, що посіяла, – любов!
І очі правнуків ясні – любов!
І Україна вся – одна любов!
Було б все так, якби почати знов.
Жіноча доля в світі – це любов.

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Подписаться на: Сообщения (Atom)